19 лютого Верховна Рада України підтримала за основу законопроєкт № 4364 «Про платіжні послуги». Головні зміни — законопроєктом імплементують основні принципи Другої платіжної директиви ЄС (PSD2) і концепції відкритого банкінгу (Open banking), що сприятиме інтеграції українського ринку з європейським, а також розвитку фінтех в Україні. Олена Сосєдка (Елена Соседка), член Наглядової Ради Concordbank та експерт ринку, розповіла про ці зміни більш детально.
Європейські норми
Платіжна директива Єврокомісії PSD2, що набрала чинності з 15 вересня 2019 року, є одним з ключових факторів, що впливають на ринок фінансових послуг та ІТ-проєктів у фінансовому секторі. Згідно з цим документом банки ЄС зобов'язані надавати третім особам фінансову інформацію про клієнта і списувати гроші з його рахунку навіть без укладення договору.
«Розумію, що поєднання слів «треті особи» і «списання грошей» в одному реченні для когось може звучати як сигнал до зняття своїх коштів з рахунків та подальшого «пакування» їх в матрац. Адже в Україні вже були скандали з витоком персональних даних, використанням особистої й фінансової інформації для кримінальних цілей, а також зловживання окремих структур цією інформацією (з подальшим збитком для користувачів) — ці факти сформували у людей певний ступінь недовіри. Однак не варто сприймати впровадження PSD2 як загрозу. Ніхто не хоче обдурити клієнтів банків», — відзначає Олена Сосєдка (Елена Соседка).
У директиві мова йде про «Third Party Providers» (TPP) — юридичних осіб, які можуть отримувати доступ до фінансової інформації про клієнта банку лише з його прямого дозволу і використовуючи систему підвищеної аутентифікації. «Тобто ніхто не зможе використовувати ваші персональні дані за вашою спиною. Скажу навіть більше: клієнт може давати TPP згоду на обмежений доступ до інформації та лише на окремі операції. Крім того, залізне правило PSD2: поінформованість клієнта про обсяг згоди, яке має бути явно вираженим. Говорячи ще простіше, ситуації, при якій ви прокинулися вранці та виявили, що хтось викрав кошти з вашої картки, не відбудеться», — повідомляє експертка.
Обмін інформацією
Друга важлива зміна, яке несе впровадження директиви PSD2 — заміна системи договірних відносин на систему обміном інформацією. Що це означає? Що ті самі «треті сторони» отримують доступ до інформації з дозволу користувача, а не банку. При цьому банк зобов'язаний надавати ці дані.
Для пересічного громадянина ця зміна залишиться непоміченою і не зіграє великої ролі. Однак «під капотом» фінансових відносин це змінює багато. Ключову роль для клієнта займають провайдери платежів, а не банки як зберігачі коштів. Як наслідок, немов гриби після дощу на світовому ринку зараз ростуть фінтех-стартапи. І вже цей факт безпосередньо впливає на життя фізичної особи: вона отримує більше можливостей, зручні фінансові сервіси, персональні вигідні пропозиції по кредитах, лізингу, іпотеці, купівлі товарів тощо.
Варто відзначити, що однією з причин дорогих кредитних ресурсів в Україні є високі ризики неповернення, в тому числі й з причини частих випадків шахрайства, а також у зв'язку зі специфічною ситуацією в судовій системі. Як з цим боротися? Простих рішень не існує, потрібен комплекс добре продуманих заходів. Один з них — зниження ризиків для фінансових установ. Чим більше банк або інша фінансова організація знає про клієнта (і довіряє йому), тим більше персоналізованих послуг може запропонувати, тим вони будуть доступнішими й швидше надаватимуться, адже сама фінустанова в цьому зацікавлена.
Що змінить PSD2 в Україні
«Імплементація PSD2 в українське законодавство або прийняття аналогічних умов, змінюють ринок в сторону відкритості і лібералізації, принесе користь і для України. Протягом 2019–20 років НБУ проводив значну роботу по імплементації Директиви ЄС PSD2 в українське законодавство. Якщо ці ініціативи будуть підтримані депутатами, то вони відкриють доступ банкам, Фінтех-компаніям і стартапам до даних користувачів ринку фінансових послуг. А це є найбільш цінним ресурсом за згаданими вище причин. Дуже важливим є той факт, що регулятор планує сприяти збільшенню кількості TPP, що призведе до зростання конкуренції за клієнта і, як наслідок, до збільшення пропозицій і зниження цін на фінансові ресурси», — вважає експерт Олена Сосєдка (Елена Соседка).
Звичайно, потрібно не забувати про безпеку. Посилена аутентифікація і розробка безпечного відкритого API вимагає зусиль від банків і інвестицій в інфраструктуру. Але вже зараз є безліч технічних рішень, що дозволяють реалізувати це завдання без тривалого перехідного періоду. І одне з них — відкриті фінтех екосистеми, які дозволяють новим гравцям зосередитися на наданні найкращих умов і сервісів для клієнтів, а не на подоланні юридичних і технічних складнощів.