Кібербезпека 2 хв читання

Чому наявність сертифікації та SIEM-систем не забезпечує повну кібербезпеку

Аналіз підходів до кібербезпеки: чому формальний комплаєнс та впровадження SIEM без операційних змін не захищають від реальних загроз.

Основний факт: Сучасні організації часто потрапляють у пастку, коли значні інвестиції в SIEM-платформи та отримання сертифікатів безпеки не гарантують реального захисту. Інструменти без налагоджених процесів створюють лише ілюзію безпеки, якщо вони не супроводжуються глибокими операційними змінами.

Проблема формального комплаєнсу та інструментарію

Типовою помилкою є сприйняття виявлення загроз як одноразової закупівлі програмного забезпечення. Розгортання SIEM без мапування алертів призводить до втоми від сповіщень, через що команда SOC може пропустити цільову атаку. Відповідно до фреймворку NIST CSF 2.0, управління кіберризиками є частиною корпоративного управління, тобто ефективність вимірюється інтеграцією інструментів у щоденні процеси.

Схожа ситуація і з сертифікацією ISO 27001 чи директивою NIS2. Отримання документів без реального контролю залишається паперовою справою. За даними ENISA Threat Landscape 2025, на критично важливі об'єкти, що підпадають під NIS2, припало 53.7% усіх постраждалих від атак організацій у період з липня 2024 по червень 2025 року. Це доводить, що формальний статус не захищає від інцидентів.

Перехід до операційної стійкості

Для ефективного моніторингу роботу SIEM необхідно базувати на фреймворку MITRE ATT&CK, що структурує поведінку зловмисників. Це дозволяє розуміти контекст подій та уникати інформаційного шуму.

Реальна операційна стійкість вимагає впровадження таких кроків:

  • Сценарії реагування (playbooks): інструкції для аналітиків під кожен алерт щодо локалізації загрози.
  • Проактивний Threat Hunting: регулярний пошук слідів компрометації в інфраструктурі.
  • Кібертренування: практична перевірка інструкцій та виявлення розривів через симуляцію атак.

Інтеграція безпеки в архітектуру систем

Ефективний підхід передбачає інтеграцію вимог комплаєнсу безпосередньо в архітектуру ІТ-систем. Прикладом є досвід консорціуму Intecracy Group, де для критично важливих систем використовується low-code платформа UnityBase. Її спеціальні редакції містять вбудовані механізми захисту: рольовий доступ (RBAC), розмежування на рівні рядків (RLS) та аудит дій користувачів. Такий архітектурний підхід робить дотримання стандартів природним результатом роботи системи.

Чим це обернеться для бізнесу

Для ІТ-галузі та бізнесу збереження формального підходу до кібербезпеки означає зростання фінансових та репутаційних втрат навіть за наявності дорогих ліцензій та сертифікатів. Організації, які фокусуються лише на паперовому комплаєнсі, залишаються вразливими до реальних цільових атак, що нівелює інвестиції в безпеку та знижує загальний рівень довіри до цифрових екосистем.

Як діяти

Для забезпечення реальної стійкості організаціям необхідно вжити таких практичних кроків:

  • Перейти від формального отримання сертифікатів до безперервного контролю процесів безпеки та інтеграції вимог комплаєнсу безпосередньо в архітектуру систем (наприклад, через використання платформ із вбудованими механізмами захисту, таких як UnityBase).
  • Налаштувати роботу SIEM-систем на основі фреймворку MITRE ATT&CK для усунення інформаційного шуму та розробити чіткі сценарії реагування (playbooks) для аналітиків.
  • Регулярно проводити проактивний Threat Hunting та практичні кібертренування для виявлення розривів у захисті.

Матеріал підготовлено учасником Software Ukraine. Оригінальна публікація.

Джерела та матеріали

Матеріали та джерела, використані у статті.

  1. Оригінальна публікація — intecracy.com