Перед ІТ-архітекторами та керівниками з інформаційної безпеки часто постає дилема: вимоги регуляторів вимагають переходу на архітектуру Zero Trust, але в основі інфраструктури залишаються застарілі legacy-компоненти. Переписати такі системи з нуля означає зупинити критичні процеси, а залишення їх без змін створює серйозні кіберризики. Традиційний периметровий захист більше не працює, адже у разі зламу одного вузла зловмисник отримує доступ до всієї мережі. Ефективним рішенням є ретрофіттинг інфраструктури за допомогою Identity-Aware Proxy (IAP) та мікросегментації.
Анатомія вразливості legacy-систем
Застарілі системи розроблялися в епоху абсолютної довіри до внутрішньої мережі. Відсутність підтримки багатофакторної автентифікації (MFA) та сучасних протоколів робить їх легкою мішенню для горизонтального переміщення зловмисників (lateral movement). Масштаб проблеми підтверджують міжнародні дослідження:
- Згідно з Cisco Cybersecurity Readiness Index 2025, лише 27.7% організацій мають зрілий уровень готовності у сфері стійкості мережі.
- Звіт ENISA Threat Landscape 2025 вказує, що експлуатація застарілих протоколів залишається критичним ризиком для телекомунікаційного сектору та об'єктів критичної інфраструктури.
Вплив на ринок і компанії
Збереження вразливих legacy-компонентів без сучасного захисту створює загрозу масштабних інцидентів, коли компрометація одного вузла відкриває зловмисникам доступ до всієї корпоративної мережі. Для бізнесу це загрожує зупинкою критичних процесів, фінансовими втратами та витоком конфіденційних даних.
У масштабах галузі нехтування безпекою застарілих систем унеможливлює виконання вимог NIS2 та ISO/IEC 27001. Це призводить до регуляторних штрафів, втрати довіри клієнтів та зниження загальної кіберстійкості партнерських ланцюжків постачання.
Технологічні інструменти захисту: IAP та мікросегментація
Identity-Aware Proxy (IAP) діє як інтелектуальний шлюз. Замість прямого доступу до сервера весь трафік спрямовується на проксі-вузол, який перевіряє користувача та контекст запиту. Для самої legacy-системи цей процес є прозорим: вона отримує запит так, ніби він пройшов її власну автентифікацію, хоча фактичний контроль відбувся на зовнішньому рівні.
Мікросегментація працює на транспортному та мережевому рівнях. Вона створює індивідуальні мікропериметри навколо кожного робочого навантаження за принципом найменших привілеїв. Це заважає зловмисникам експлуатувати вразливості сусідніх серверів.
Етапи впровадження Zero Trust
Перехід на нову модель безпеки є ітераційним процесом і складається з кількох кроків:
- Gap-аналіз: оцінка невідповідності систем вимогам безпеки (наприклад, за методологією NIST CSF 2.0).
- Картування потоків: аналіз та документування всіх легітимних зв'язків у трафіку.
- Розгортання IAP: налаштування проксі-вузла із застосуванням MFA для доступу до інтерфейсів.
- Впровадження мікросегментації: поступове переведення правил у режим блокування після попереднього аудиту.
Платформна основа для модернізації
Впровадження зв'язки IAP та мікросегментації допомагає закрити базові вимоги стандартів NIS2 та ISO/IEC 27001. Для інтеграції legacy-інфраструктури з сучасними вимогами безпеки використовуються спеціалізовані інструменти. Зокрема, технологічним фундаментом для побудови захищених шлюзів може виступати вітчизняна low-code платформа UnityBase. Вона дозволяє реалізувати гнучке керування доступом, детальний аудит та роботу в ізольованих середовищах без зміни коду застарілих систем.
Наступні кроки
Для захисту застарілих систем без зупинки бізнес-процесів рекомендується виконати такі практичні кроки:
- Провести детальний аудит потоків даних та виявити всі legacy-компоненти, що потребують захисту.
- Впровадити технологію Identity-Aware Proxy (IAP) для забезпечення MFA та контекстного контролю доступу на зовнішньому рівні.
- Налаштувати мікросегментацію мережі, щоб локалізувати можливі загрози та запобігти горизонтальному переміщенню зловмисників.
- Використовувати гнучкі інструменти модернізації, такі як low-code платформа UnityBase, для швидкої інтеграції систем із сучасними протоколами безпеки без зміни їхнього вихідного коду.
Матеріал підготовлено учасником Software Ukraine — InBase. Оригінальна публікація.